Основні цілі освіти:
Навчитися жити разом можна, тільки усвідомивши зростаючий взаємозв'язок людей, країн, народів. Таке завдання постає у зв'язку з необхідністю здійснення спільних проектів і розумного й мирного вирішення неминучих конфліктів.
Навчитися здобувати знання з урахуванням швидких змін, пов'язаних з науковим прогресом і новими формами економічної й соціальної діяльності. Сучасній людині необхідно отримати досить широкі загальні культурні знання з можливістю глибокого опанування обмеженого числа дисциплін. Загальний культурний рівень є перепусткою до неперервної освіти, оскільки він прищеплює смак до неї. Він є її фундаментом протягом всього життя.
Навчитися працювати , тобто удосконалюватися у своїй професії, а в більш широкому сенсі – здобувати компетентність, що дає можливість вирішувати різні життєві ситуації.
Навчитися жити , тобто ліпше пізнати самого себе для найповнішого використання свого особистісного потенціалу.
Tипи реформ освітніх систем:
Корекційні реформи освіти – спрямовані на коригування й виправлення перегинів у розвитку освітніх систем і мають на увазі децентралізацію та лібералізацію освітніх структур, деідеологізацію змісту освіти, впровадження нових принців шкільної політики.
Модернізаторські реформи – спрямовані на наближення освітніх систем до західних стандартів. Особливо активно реформи цього типу проводяться на рівні навчальних програм, написання підручників і навчальних посібників, освітніх технологій, методів навчання.
Структурні реформи - реорганізація освітніх структур, наприклад, структуру шкільної освіти за рахунок збільшення або скорочення строків навчання в початковій або неповній середній школі, перебудову системи управління освітою, системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.
Системні реформи – найбільш динамічний тип освітніх реформ, відзначаються глобальним характером, націлені на зміну освітньої парадигми й освітньої політики. Вони охоплюють не тільки шкільне законодавство, шкільні програми і підручники. Одна з довгострокових цілей їхнього проведення – зміна внутрішньої логіки освіти та його відношення з іншими соціальними сферами. Системні реформи – наслідок і результат політичних і соціально-економічних змін. Вони торкаються ключових елементів будь-якої освітньої системи: якість освіти й контроль за нею, національний освітній стандарт, відношення освіти і ринку, система фінансування та управління сфери освіти.