Мета проведення олімпіади з екології – привернення уваги учнів закладів загальної середньої освіти до сучасних екологічних проблем та включення їх у безпосередню практичну екологічну діяльність.
Завдання олімпіади з екології:
– оволодіння основами екологічних і природоохоронних знань;
– висвітлення сучасних екологічних проблем та формування особистісного відповідального ставлення до екологічних проблем рідного краю;
– формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємозалежність усіх компонентів у природі, подолання споживацького ставлення до природи;
– опанування теоретичними знаннями, необхідними для розв’язання конкретного практичного завдання;
– оволодіння самостійними дослідницькими навичками (постановка проблеми, збирання і обробка інформації, проведення експериментів, аналіз отриманих результатів;
– оволодіння уміннями приймати відповідальні рішення щодо збереження навколишнього середовища;
– формування екологічної культури школярів.
Учасником І-ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології може бути будь-який учень, який підготував проект та провів самостійно дослідження. Екологічний проект є індивідуальним і його може представляти тільки один учень.
В олімпіаді можуть приймати участь учні 10-11 класів.
Олімпіада проводиться у три тури: письмова робота, постерна сесія та оприлюднений захист. Письмова робота складається з тестових завдань, задач екологічної тематики та твір – ессе на запропоновану тему. На письмову роботу відводиться 3 астрономічих годин.
Теми, які входять до контрольної роботи:
– Властивості складних систем. Біосфера, основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу. Еволюція уявлень про роль і місце природи у житті суспільства.
– Ноосфера. Еволюція уявлень про місце людини у природі. Історичні етапи взаємодії суспільства і природи та їх екологічні особливості.
– Екологічна криза. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації. Стихійні лиха. Глобальні моделі і сценарії майбутнього.
– Об’єкт і предмет природокористування. Загальні принципи використання і відновлення природних ресурсів, природних умов середовища життєдіяльності. Підтримання і відтворення, раціональні зміни екологічної рівноваги природних систем.
Проектна діяльність як одна з педагогічних технологій особистісно орієнтованого навчання спрямована на вироблення дослідницьких умінь і сприяє розвитку творчих здібностей і логічного мислення, об’єднує знання, отримані в ході навчального процесу, залучає школярів до необхідності вирішення життєво важливих проблем.
Екологічний проект – це завершена та належно оформлена розробка з екологічної тематики біологічного, фізичного, хімічного чи навіть математичного напрямку, в якій пропонуються науково обґрунтовані конкретні дії (коли говорять «проект», мається на увазі саме пропозиція певних дій), спрямовані на розв’язування конкретних екологічних проблем на регіональному чи локальному рівні. Якщо проект містить ще й результати певних практичних дій, то його автори мають додаткові шанси.
Вибір теми екологічного проекту. Тема проекту має бути спрямованою на вивчення взаємодії організмів (їх популяцій та угруповань) один з одним і з середовищем існування, присвячуватися вивченню екологічного стану навколишнього середовища та його компонентів, впливу на них різних факторів, у тому числі й антропогенних. Один з важливих напрямів діяльності в рамках проекту – збереження і відновлення природних екосистем чи їх окремих складових, розробка наукових основ раціонального природокористування.
Пріоритетні напрямки проектної діяльності:
 роль живих організмів (бактерій, грибів, рослин і тварин) у екосистемах;
 вивчення структури популяцій (вікової, статевої, генетичної, соціальної);
 моніторинг міграцій тварин;
 вивчення біології та екології рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин та розробка можливих шляхів їх охорони;
 створення шкільних лісництв, екологічних стежинок, мікрозаказників;
 вивчення екологічного стану навколишнього середовища з використанням біоіндикаторів;
 вплив зовнішніх умов на продуктивність сільськогосподарських тварин і рослин;
 екологічні аспекти регуляції чисельності шкідників сільськогосподарських і лісових культур;
 вивчення ареалів та запасів лікарських рослин;
 розробка технологій утилізації комунально-побутових відходів;
 використання екологічно чистих джерел енергії;
 вирішення екологічних проблем великих та малих міст;
 вивчення впливу екологічних факторів на здоров’я людини;
 забезпечення екологічної безпеки питної води та харчових продуктів;
 проблеми енергозбереження;
 раціональне використання людиною природних ресурсів;
 альтернативні джерела енергії;
 сталий розвиток суспільства;
 безпечна хімічна промисловість;
 формування екологічної культури людини.
Етапи виконання екологічного проекту:
 організаційно-установочний: вибір теми, її наукове обґрунтування, складання плану роботи, огляд літератури;
 конструкційний: активний пошук оптимальних рішень поставлених завдань, створення моделі;
 практичний: реалізація проекту;
 презентаційний: звіт про виконання проекту, оцінка й аналіз роботи
Структура написання проекту. Проект повинен містити такі розділи:
Вступ. Ця частина містить теоретичне обґрунтування проекту – його актуальність, мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження. Необхідно чітко викласти нові наукові положення, запропоновані автором особисто, та показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше. Коротко подаються відомості про теоретичне значення результатів дослідження та практичне значення їх використання. Викладається на 1-2 сторінках.
Умови, матеріали та методи дослідження. Тут наводиться схема, карта еколого-географічну району проведення дослідження, загальна методика та окремі методи проведення досліджень, необхідні для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених завдань. Викладається на 3-4 сторінках.
Огляд літератури. Розділ присвячений аналізу проведених наукових пошуків та отриманих результатів з обраної теми за літературними джерелами. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, слід вказати на питання, які залишаються невирішеними та визначити своє місце в розв’язанні даної проблеми. При цьому за текстом робляться посилання на використані джерела та в тексті списку використаних джерел вказуються автор, повна назва роботи та видання, де вона надрукована.
Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% всього обсягу проекту.
Результати проведених досліджень. У цьому розділі із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач та оцінку достовірності отриманих результатів.
Висновки. Викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані під час виконання проекту.
Список використаних джерел. Список складають одним з способів: у порядку появи посилань у тексті (з наявністю наскрізної нумерації) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів.
Проект може містити додатки, до яких за необхідністю включають допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття роботи: проміжні математичні формули і розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; протоколи і акти впровадження, розрахунки економічного ефекту та ін.; фотографії та інші ілюстрації допоміжного характеру.
Проект повинен мати титульний аркуш (див. зразок), зміст та основний текст за наведеною вище структурою.
Анотація (0,5 стор.) містить короткий, але змістовний виклад суті проекту.
Кiлькiсть переглядiв: 11