Метою запровадження Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії є пропаганда природничо-наукових знань, формування в учнів інтересу та наукового підходу до вивчення астрономії і пов'язаних із нею наук; виявлення та розвиток в учнів творчих здібностей до науково-дослідницької діяльності, активізація всіх форм позакласної та позашкільної роботи з учнями; підвищення рівня фахової підготовки вчителів; відбір найбільш талановитих учнів до складу збірної команди
Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії проводиться у двох вікових групах: для учнів 10 та 11 класів. Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, участь в олімпіаді можуть брати й учні молодших (порівняно з класом фактичного навчання) класів. Залучення до участі в олімпіаді учнів 8-9 класів має важливе значення, оскільки сприяє розвитку пізнавального інтересу до вивчення астрономії учнів середнього шкільного віку, розкриття їхніх здібностей, набуття досвіду участі в змаганнях.
Перший тур містить тести з вибором однієї правильної відповіді, питання з отриманням правильної відповіді, ІІ тур містить завдання практичної спрямованості (зокрема, завдання на аналіз даних та обчислення певних величин за результатами спостережень, робота з картою тощо), якісні (на вміння пояснювати й аналізувати астрономічні явища, розпізнавати астрономічні об'єкти), які не виходять за рамки шкільної програми з астрономії та фізики, розв'язання яких базується на знаннях про методи і результати вивчення законів руху, фізичної природи, еволюції небесних тіл та Всесвіту в цілому. На виконання тестів відводиться 45 хвилин. На виконання завдань другого туру відводиться дві години. У випадку проведення першого туру олімпіади в режимі онлайн між турами можна робити 10-хвилинну перерву. У разі неможливості використання комп’ютерів під час проведення першого туру олімпіади, виконання завдань в тестовій формі здійснюється письмово без перерви. Під час проведення практичного туру потрібно запропонувати завдання такої спрямованості:
а) на розпізнавання астрономічних об'єктів та пояснення астрономічних явищ і закономірностей за демонстраціями;
б) на виявлення навичок роботи з картою зоряного неба, каталогами щодо знаходження астрономічних об'єктів та їхніх характеристик (наприклад, обчислення зоряних величин, радіусів, світності, нанесення на карту за ефемеридами об'єктів та ін.), передбачення певних астрономічних подій тощо.

Орієнтовний перелік теоретичних питань, на основі яких складатимуться олімпіадні завдання з астрономії


1. Зоряне небо та рухи світил
1.1. Зоряне небо
Зоряне небо та небесна сфера. Сузір'я та найяскравіші зорі на небі й у північній півсфері. Добове обертання небесної сфери. Зміна вигляду зоряного неба в різні пори року. Орієнтування за Сонцем, сузір'ями і Полярною зорею на місцевості і за часом. Одиниці відстаней в астрономії. Паралакс: річний, добовий. Видима зоряна величина, абсолютна зоряна величина та зв'язок між ними.
1.2. Небесна сфера і добовий рух світил
Точки і лінії небесної сфери. Залежність висоти полюса світу від географічної широти місця спостереження.
Горизонтальна та екваторіальні системи координат. Явища, пов'язані з добовим обертанням Землі: схід та захід світил, кульмінації світил (моменти кульмінацій та висоти). Рефракція. Зоряні каталоги і карти.
Видимий рух Сонця. Екліптика.
1.3. Час та календар
Принципи вимірювання часу (шкали вимірювання і системи відліку). Зоряний час. Сонячний час: справжній і середній. Рівняння часу. Шкала всесвітнього часу. Шкала атомного часу. Координований всесвітній час. Системи відліку: місцевий, всесвітній, поясний час та зв'язок між ними. Лінія зміни дат. Літній та зимовий час. Календар. Сонячні, місячні та місячно-сонячні календарі. Юліанський та григоріанський календарі.
1.4. Закони руху небесних тіл
Закони Кеплера. Елементи небесних орбіт та їх геометричне подання. Узагальнення законів Кеплера. Космічні швидкості на поверхнях небесних тіл та у просторі. Рух штучних супутників і автоматичних міжпланетних станцій.
Видимий рух планет. Планетні конфігурації, синодичні та сидеричні періоди. Рух Місяця. Сонячні та місячні затемнення, частота і умови видимості. Припливні явища.
Використання законів руху для визначення відстаней до тіл Сонячної системи, а також розмірів і мас небесних тіл.
2. Методи та засоби астрономічних досліджень
2.1. Електромагнітне випромінювання небесних тіл
Електромагнітний спектр. Спектри небесних тіл. Поглинання світла в міжзоряному просторі та вікна прозорості атмосфери Землі.
Розвиток всехвильової астрономії: гамма, рентгенівська, ультрафіолетова, оптична, інфрачервона, радіоастрономія.
2.2. Засоби астрономічних досліджень
Оптичні телескопи. Формула збільшення телескопа, а також роздільна здатність та проникна сила. Недоліки оптичних телескопів. Радіотелескопи. Радіоінтерферометри з наддовгою базою. Найбільші телескопи в Україні та у світі. Астрономічні обсерваторії. Космічні телескопи та обсерваторії. Принцип реєстрації нейтрино. Нейтринні обсерваторії.
2.3. Методи астрономічних досліджень
Астрофотометрія. Основні поняття фотометрії. Зв'язок між освітленістю і видимою зоряною величиною. Астроспектроскопія. Основні поняття спектроскопії. Закон випромінювання Планка. Види спектрів космічних об'єктів. Спектральні прилади. Принцип визначення хімічного складу та температури космічних тіл. Ефект Доплера. Визначення променевої швидкості за спектром. Приймачі випромінювання в астрономії.
3. Сонячна система
3.1. Планети Сонячної системи
Історія вивчення, склад і будова Сонячної системи.
Подібність та відмінність між планетами земної групи та планетами-гігантами. Планети земної групи. Фізичні та орбітальні характеристики.
Фізичні характеристики Землі. Внутрішня будова Землі. Будова атмосфери. Рухи в оболонках Землі. Полярні сяйва на Землі та інших планетах. Клімат. Причини зміни пір року.
Місяць: фізичні характеристики та проблема походження. Рельєф та фізичні умови на поверхні. Планети-гіганти. Фізичні та орбітальні характеристики. Супутники планет. Кільця планет. Карликові планети.
3.2. Малі тіла Сонячної системи
Астероїди. Комети. Тіла з поясу Койпера. Метеори та метеорити. Метеорні потоки. Фізичні характеристики малих тіл Сонячної системи та гіпотези походження.
4. Зорі •
4.1. Узагальнені характеристики стаціонарних зір
Хімічний склад зоряної речовини. Температури, світності, розміри, маси, густини зір. Взаємозв'язок між розміром, температурою, світністю та абсолютною зоряною величиною. Спектральна класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга-Рессела. Джерела енергії зір. Температура у надрах зір. Внутрішня будова зір.
4.2. Сонце як зоря
Загальні характеристики Сонця, внутрішня будова, атмосфера, обертання Сонця. Джерело сонячної енергії. Місце Сонця на діаграмі Гершпрунга-Рессела. Сонячна активність, сонячно-земні зв’язки. Поняття геліосфери. Сонячний вітер та потік частинок від Сонця та їх вплив на інші тіла Сонячної системи.
Кiлькiсть переглядiв: 19